Як пов’язані BEPS, КІК та Україна

BEPS, КІК та Україна

У 2013 країни G20 затвердили план BEPS (англ. — "Base erosion and profit shifting"), націлений на протидію розмиванню та виводу прибутку з-під податків. Україна приєдналася до плану BEPS і, щоб не потрапити в "сірий" список країн, взяла на себе зобов'язання поетапно виконувати план BEPS.

Проміжна завдання — створити прозорість, припинити використання бізнесом іноземних компаній для зменшення податків.

Український Закон №1210 про КІК прийнятий в рамках плану і спрямований на повернення капіталу, утримання податків з нерозподіленого прибутку іноземних компаній, контрольованих бенефіціарами резидентами України.

Концепція закону на прикладі

Тарас Петренко раніше зберігав гроші на рахунку своєї кіпрської компанії і не розподіляв дивіденди на особистий рахунок. Таким чином, прибуток начебто є, але податок в Україні з нього не сплачено, так як гроші "лежать на офшорному рахунку" компанії, а не на особистому Тараса.

З 2022 року Тарас повинен декларувати наявність іноземної компанії і розмір її прибутку. У ряді випадків — платити додаткові податки з нерозподіленого прибутку компанії.

Податок сплачується виходячи з розміру прибутку КІК до оподаткування. Вираховуються з цієї суми податки на прибуток, сплачені на рівні іноземної компанії, і у джерела виплати (withholding tax).

Хитрі юридичні схеми

Раніше багато юристів використовували певні "лазівки" для приховування кінцевого власника бізнесу: писали трастові декларації, радили отримувати довіреності тощо, але тепер, якщо резидент України буде бенефіціаром за рахунком компанії, то про всі подібні схемы можна забути. Автоматичний обмін податковою інформацією поставить жирну крапку, якщо Україна, звичайно, почне приймати в ньому участь, адже за інформацією OECD на 2020 рік таких планів точно немає.

Як себе захистити

  1. Прочитати Закон про КІК.

  2. Перевірити, чи потрапляєте під дію Закону (спойлер — в кінці статті бонус-тест для перевірки).

  3. Розрахувати додаткові податкові втрати.

  4. Вибрати оптимальну стратегію, наприклад:

    • нічого не змінювати;

    • ліквідувати іноземні підприємства до кінця 2020 року і реструктурувати роботу через українські компанії або ФОП;

    • змінити країну реєстрації компанії, адже якщо там ставка корпоративного податку 13% і вище, а з Україною підписана конвенція про уникнення подвійного оподаткування або обмін податковою інформацією, то в ряді випадків податок на КІК можна не платити.

Як все розрахувати

Український резидент володіє 100% акцій зарубіжної компанії (КІК) на Кіпрі.

Кіпрська компанія отримала прибуток 10,000,000 USD і заплатила корпоративний податок за ставкою Кіпру в 12,5% — 1,250,000 USD.

Резидент декларує в Україні прибуток КВК до оподаткування — 10,000,000 USD.

З цієї суми платить податок за ставкою 18% + 1,5% (військовий збір) = 19,5%, але за вирахуванням корпоративного податку, сплаченого на Кіпрі за ставкою 12,5%, тобто 1,950,000 USD мінус 1,250,000 USD. В Україні заплатить 700,000 USD.

Податок сплачується пропорційно частці. Уявімо, що частка резидента України в кіпрській компанії 50%, замість 100%. Тоді податок не 700,000 USD, а 350,000 USD.

Звільнення від податків

Якщо дохід резидента України за всіма КІК, в яких він акціонер, не більше 2,000,000 EUR — прибуток не включається до загального оподатковуваного доходу.

Закон про КІК, грубо кажучи, вводить податок для "великої риби", він не торкнеться власників малого бізнесу і молодих стартапів. Але, в поточній редакції, закон однозначно додасть головного болю всім підприємцям, які володіють зарубіжною компанією.

Крім цього, якщо між Україною і країною реєстрації іноземної компанії підписаний договір про уникнення подвійного оподаткування (не платити двічі) або обмін податковою інформацією, то податок не сплачується якщо:

  • ставка податку в країні реєстрації КІК вище 13%;

  • частка пасивних доходів КІК (дивіденди, відсотки, роялті, доходи від торгівлі цінними паперами, і т.д.) не більше 50% від загальної суми доходів;

  • акції КІК публічно розміщені на визнаній Кабміном фондовій біржі.

При цьому, потрібно врахувати, що звільнення від податків автоматично не звільняє від декларування наявності КІК.

Декларації з особистих доходів

Звітний період для іноземної компанії — рік, тобто через рік після реєстрації КІК потрібно задекларувати її прибуток в Україні.
 
При цьому, одночасно з поданням звіту по КІК потрібно буде подати річну декларацію про особисті доходи.

39².5.2. Контролюючі особи  зобов'язані подавати звіт про контрольовані іноземні компанії до контролюючого органу одночасно із поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
 
Виходить, що власники іноземних компаній зобов'язані не тільки розкрити фінансові дані по бізнесу за кордоном, але ще і показати доходи в Україні і заплатити податок.

Повідомлення

Резиденти України зобов'язані повідомляти контролюючий орган про:

  • придбання або відчуження частки в іноземній компанії;

  • початок або припинення здійснення фактичного контролю.

Повідомлення надсилається до контролюючого органу протягом 60 днів з моменту здійснення будь-якої з перерахованих вище угод.

Відповідальність

За неподання декларації КІК — штраф у розмірі 5 мінімальних заробітних плат за кожен день прострочення.

За місяць сума штрафу буде більше 500,000 гривень.
 
Штраф за незазначення розміру прибутку КІК в декларації може досягати 25% від суми прибутку цієї компанії. Також не варто забувати про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати податків.

Термін подачі першої декларації

Правила КІК вступають в силу з 2021 року, але перший звіт за 2021 рік потрібно подати в 2022 році. Україна дала підприємцям час на підготовку. Щоб не затягувати і встигнути "озброїтися", краще почати процес підготовки в червні 2020 року, щоб у консультантів було 6 місяців адаптувати бізнес під Закон про КІК.
 
Оцінюючи ситуацію, що склалася, варто припустити, що кількість заможних українців, котрі бажають змінити резидентний статус з українського на кіпрський зросте, а використання іноземних компаній з метою податкового планування стане менш актуальним.

Закон скоріш за все буде переглянутий і доопрацьований, для адаптації під наше суспільство, так як поки що він, м'яко кажучи, не well done.

тест_2
Більше, ніж три відповіді "Так" — починайте вивчати Закон про КІК або вирушайте з конкретним кейсом на консультацію до юриста. Адже універсального рішення в статтях точно не знайдете.